Доброякісне пароксизмальне позиційне головокружіння – на прийомі у лікаря-невролога

Головокружіння – це симптом, при якому пацієнт відмічає відчуття руху власного тіла у просторі чи руху предметів довкола нього, відчуття нестійкості, як правило  із втратою рівноваги. Згідно даних ряду науковців,  головокружіння відмічають 30-40% пацієнтів у віці 60-65 років. Проте епізодично головокружіння зустрічається і у пацієнтів молодшого віку.

Головокружіння є причиною різних захворювань,  як неврологічних (гостре порушення мозкового кровообігу, вестибулярна мігрень), отоларингологічних(хвороба Меньєра, ДППГ, інфекції вуха), серцево-судинних, ендокринних та ряду інших захворювань, котрі супроводжуються підвищенням чи зниженням артеріального тиску, зниженням глюкози крові, анемією, порушенням ритму серця, депресією, тощо.

Головокружіння є двох типів: пароксизмальне, тобто котре виникає впродовж хвилин, годин, днів і хронічне або персистуюче. Останнє найчастіше виникає у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, анемією, цукровим діабетом. Тобто пацієнти знають про свій діагноз і самі часто можуть виміряти собі АТ чи глюкозу крові. Коли ж головокружіння виникло гостро і самостійно не проходить, і тим більше у пацієнта нема хронічних захворювань, то він обов’язково має звернутись за медичною допомогою. Якщо ж ми говоримо, про відчуття пацієнта, то небезпечним є відчуття обертання власного тіла або оточуючих предметів у просторі в певному напрямку. Це так зване системне, вестибулярне або істинне головокружіння, яке є центральним, може розвиватися при, так званому, органічному (тобто судинному, інфекційному, пухлинному) ураженні головного мозку та периферичне (при ураженні вестибулокохлеарного нерву).

Досить часто в клінічній практиці, зустрічається доброякісне  пароксизальне позиційному головокружіння (ДППГ). Уже в самій назві є відповідь на Ваше запитання: воно доброякісне, пароксизмальне(тобто виникає у вигляді короткотривалих епізодів ) та позиційне(провокуються зміною положення голови в якийсь один бік). Проте, цей вид головокружіння відноситься до системного периферичного головокружіння, а отже з пацієнтом так би мовити “буде обертатись вся кімната” і це буде надзвичайно неприємне відчуття,  на відміну від несистемного (або невестибулярного головокружіння), яке  характеризується відсутністю відчуття обертання. Найчастішими причинами несистемного головокружіння є, як раніше ми вже з Вами говорили,  серцево-судинні захворювання, хвороби крові, ендокринна патологія, а також головокружіння психогенного генезу

Це захворювання виникає при осадженні кристалів карбонатів кальцію в півколових каналах середнього вуха. Інакше, ці солі називають статолітами, або отолітами. Отоліти в нормі знаходяться в всередині мішечка (utriculus) лабіринту  внутрішнього вуха і відсутні в півколових каналах. В силу різних причин отоліти відриваються від своєї мембрани і потрапляють в півколові канали. При нахилі голови змінюється положення каналу, і отоліти в ньому починають переміщуватися під дією сили тяжіння. Їх рух і зумовлює відчуття головокружіння. Каналолітіаз найчастіше виникає в задньому півколовому каналі, рідше в горизонтальному каналі. Щодо діагностики, то невролог проводить огляд пацієнта з метою виключення інших патологій, а також проводить одну з діагностичних проб –  Дікса – Холлпайка (при патології в задньому півколовому каналі) та Лемперта (при патології в горизонтальному каналі). Обидві проби є провокаційними,  тобто ми провокуємо напад ДППГ, під час якого лікар спостерігає ністагм у пацієнта, а пацієнт відмічає головокружіння. Для діагностики достатньо неврологічного огляду та проведення діагностичних проб. Додаткові методи діагностики ми застосовуємо при інших видах головокружінь, котрі підозрюємо при огляді пацієнта. Так при підозрі на органічне ураження головного мозку проводиться магнітно-резонансна чи комп’ютерна томографія голови. При необхідності виконуються загальноклінічні аналізи, а також консультації суміжних спеціалістів.  Всі ці додаткові обстеження та консультації можна виконати звернувшись в МЦ “Діамед”

Лікар-невролог МЦ  “Діамед”

Гирявець Мирослава Василівна